Особистості

САМБІРСЬКІ МИРОТВОРЦІ ВЖЕ В КОСОВО

Пам’ятаємо, як нещодавно у військовій частині А3817 відбувалися урочистості з нагоди відправлення миротворчого контингенту у Косово. У складі миротворчої місії ООН під керівництвом НАТО 40 українських військовослужбовців, серед яких більше половини – з 703-го полку. Уперше до складу сил KFOR увійшли  самбірські військові. У Косові вони проведуть найближчі півроку.   Усі миротворці мають досвід участі в антитерористичній операції на сході України, пройшли жорсткий конкурсний відбір, а також відповідне навчання, яке, відбувалося у нашому місті, на базі військової частини А 3817.

Завдання нашого миротворчого контингенту на території Косова –розмінування, пошук вибухонебезпечних предметів, забезпечення свободи пересування миротворчих підрозділів НАТО, а також відновлення інфраструктури.

Капітан Станіславас Стагнюнас уперше бере участь у складі миротворчої місії. Проте, вже має значний бойовий досвід. Пройшов не одну ротацію у зону АТО. Без перебільшення, один з найкращих саперів 703-го полку. Свідчення цьому – значна кількість відзнак і нагород не лише командування частини, а й вищого командування.

Спілкуємося з ним після прибуття на місце:

“Я вже не пам’ятаю скільки ротацій на Схід було. Десь 8 – 10. Загалом час, проведений в зоні АТО, становить близько півтора року. Думаю, ця місія буде цікава і повчальна.

Дорога складною видалася і довгою. Вже на другий день у Косові  від вражень голова обертом. Як працюють наші іноземні товариші важко описати в двох словах чи реченнях. Вразив рівень ставлення до людей: всі ввічливі один з одним, і не має значення поляк ти чи американець, швед чи угорець, українець чи молдован.

На Сході війна: є ворог, який намагається заволодіти твоєю землею, підкорити твій народ. Тих, хто чинить опір, калічить або вбиває. А в миротворчій місії є конфліктуючі сторони. Обмежене використання вогнепальної чи іншої зброї, залучені місцеві правоохоронці. В АТО твоє завдання – виконати наказ і вижити, а тут – лише завдання, при тому, не дай Боже, ризикнеш своїм життям чи життям інших. Життя людини на першому місці.

Готувалися до поїздки відповідно до стандартів НАТО, доки не досягли потрібного рівня. Звісно, досвід участі в АТО відіграє велику роль. Немалим плюсом є грошова винагорода. Та скажу чесно, якби в Україні зарплата була хоча би 1000 долл., мало би хто хотів їхати з дому на півроку кудись.

А вдома… Батько в мене військовий, часто бував у тривалих відрядженнях, тож він спокійно поставився до такого мого рішення. Просить лише бути обережним. Мама переживає навіть якщо їду в інше місто. Дружина теж хвилюється, скучає. Але до моїх рішень ставиться з повагою і розумінням. Це мій вибір: я обрав собі таке життя і іншого не бажаю”.

Світлана Андрейчикова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *